Просто зима

 

 

 

Не підсковзніться ви на безкінечності,

Бо впасти можете в чиїсь чужі світи,

Чи потонути в морі безсердечності

Й до берега надії не дійти.

 

 А може, навпаки – сміливо ковзайтесь.

Хтозна, де безкінечності кінець.

Чи де початок? Головне, не повзайте,

Навіть коли порожній гаманець.

 

Знайдіть себе серед зірок галактики,

Простуючи крізь біль і каяття,

Й зберіть докупи кольорові клаптики,

Що так і називаються – життя)

04.12.20

осінь

 

Сумую...

 

Матусю, ви так близько й так далеко…

Коли у снах приходите вночі,

То знаю - десь чатує небезпека,

Й молюся тихо, у тіні свічі.

А ви легенько, зовсім непомітно

Торкаєтеся смутком до грудей,

Й сльоза прозора , солоно й самітно,

Викочується нишком із очей.

Весь світ переді мною застилає,

Сповідуючи про життя межу,

А вас зі мною знов нема, немає,

Тільки у снах назустріч вам біжу…