03 липня 2011

Ода мужчинам

В мире существует огромное количество стихотворений, посвященных мужчинам. И не зря. Ведь эти милые человечки обязательно присутствуют в нашей жизни. Они врываются в неё стремительно, без стука, либо вежливо стучась в дверь, которую мы им обязательно откроем. Они появляются и исчезают. Но обязательно оставляют след: в судьбе, в квартире, в душе.
 И пусть это лучше будут мыльные разводы на зеркале в ванной комнате, чем глубокая, с трудом затянувшаяся рана в сердце.
  И никуда нам от них не деться, как от своего естества: мы ведь созданы из их ребра!
Скрипи перо, пиши, перо.
Хвали його без впину:
Жіноче наше божество -
Надійного мужчину.
Без них жінкам життя нема.
І сонечко не блима.
І марно в"яне вся краса.
І кола під очима.
Сумні і сірі дні без них,
І довгі, нудні ночі.
І у волоссі сивина,
І рано згаслі очі.
Кого було б нам шанувать
І на кого молитись?
Для кого б мали сукні шить
Й над ким отак труситись?
Кому потрібнії були б
Чорняві наші брови,
Рожеві вушка і носи,
І вустонька цукрові?
Для кого б ми качали прес
І штопали шкарпетки7
Робили пілінг, манікюр
І клеїли віньєтки?
Для кого б вчилися моргать
І бісики пускати?
Із ким би було поспівать
Й погиркатися в хаті?
Кого б на плечах ми тягли
З чийогось там весілля?
Для кого б поспіхом лили
у келихи чар-зілля?
І что б з любов"ю обігнав
Жону навкруг оселі?
І перетнув би річку вплав,
І був міцніший скелі?
Чию зарплату ми умить
Розтринькали на ринку?
Й без них - це точно - не змогли б
На світ вродить дитинку.
"Без мужа й жінки б не було, -
Казала доні мама. -
Бо навіть Єву Бог створив
З ребра пра-пра Адама!" 
Від кучерявих тих чуприн
І посмішок вусатих
Пливе земля у нас з-під ніг
І хочеться літати!

Вот такую замечательную оду мужчинам написала простая женщина, моя землячка Наталья Лисик. Читайте и цените своих мужчин еще больше. 
Поздравление к 23 февраля ЗДЕСЬ МУЖЧИНЕ