Ода мужчинам

В мире существует огромное количество стихотворений, посвященных мужчинам. И не зря. Ведь эти милые человечки обязательно присутствуют в нашей жизни. Они врываются в неё стремительно, без стука, либо вежливо стучась в дверь, которую мы им обязательно откроем. Они появляются и исчезают. Но обязательно оставляют след: в судьбе, в квартире, в душе.
 И пусть это лучше будут мыльные разводы на зеркале в ванной комнате, чем глубокая, с трудом затянувшаяся рана в сердце.
  И никуда нам от них не деться, как от своего естества: мы ведь созданы из их ребра!

Скрипи перо, пиши, перо.

Хвали його без впину:

Жіноче наше божество -

Надійного мужчину.

Без них жінкам життя нема.

І сонечко не блима.

І марно в"яне вся краса.

І кола під очима.

Сумні і сірі дні без них,

І довгі, нудні ночі.

І у волоссі сивина,

І рано згаслі очі.

Кого було б нам шанувать

І на кого молитись?

Для кого б мали сукні шить

Й над ким отак труситись?

Кому потрібнії були б

Чорняві наші брови,

Рожеві вушка і носи,

І вустонька цукрові?

Для кого б ми качали прес

І штопали шкарпетки7

Робили пілінг, манікюр

І клеїли віньєтки?

Для кого б вчилися моргать

І бісики пускати?

Із ким би було поспівать

Й погиркатися в хаті?

Кого б на плечах ми тягли

З чийогось там весілля?

Для кого б поспіхом лили

у келихи чар-зілля?

І что б з любов"ю обігнав

Жону навкруг оселі?

І перетнув би річку вплав,

І був міцніший скелі?

Чию зарплату ми умить

Розтринькали на ринку?

Й без них - це точно - не змогли б

На світ вродить дитинку.

"Без мужа й жінки б не було, -

Казала доні мама. -

Бо навіть Єву Бог створив

З ребра пра-пра Адама!" 

Від кучерявих тих чуприн

І посмішок вусатих

Пливе земля у нас з-під ніг

І хочеться літати!

Вот такую замечательную оду мужчинам написала простая женщина, моя землячка Наталья Лисик. Читайте и цените своих мужчин еще больше. 

Поздравление к 23 февраля ЗДЕСЬ -  МУЖЧИНЕ