осінь

 

Сумую...

 

Матусю, ви так близько й так далеко…

Коли у снах приходите вночі,

То знаю - десь чатує небезпека,

Й молюся тихо, у тіні свічі.

А ви легенько, зовсім непомітно

Торкаєтеся смутком до грудей,

Й сльоза прозора , солоно й самітно,

Викочується нишком із очей.

Весь світ переді мною застилає,

Сповідуючи про життя межу,

А вас зі мною знов нема, немає,

Тільки у снах назустріч вам біжу…

Лілейники