Мои мысли ( не обязательно умные)

Логика поэта - набор случайно пришедших на ум

слов и фраз

___________________

Логика писателя - это отсутствие всякой логики

Экспроприация экспроприированных

Романа важко зітхнула і поклала перед собою черговий "шедевр" чергового "генія", а якщо сказати по-людськи - чергову мазанину чергового нового автора.
Відкрила першу сторінку, але перед тим, як почати читати, закурила, хоч це в їхньому видавництві було суворо заборонено.
Але оскільки видавництво було її власністю, то Ромка вирішила порушити правило, а інакше з'їхала б вже стріха.
"Гамофобія" - прочитала Ромка назву роману і глибоко затягнулася, гортаючи рукопис.
Чергового генія звали Петро Сфінкс, і Романа вже подумувала, а чи не швирнути цю "гамнофобію" зразу у смітник, та вчасно одумалася: а якщо це справді шедевр?
Мало того, вона набрала у пошуку слово "гамофобія" і мало зі стільця не впала, коли Гуголь видав значення абсолютно реального слова - це нав'язливий страх одружуватися.
"Відстала я від життя", - подумала Романа і почала читати роман, що починався так:
"Він апріорі не міг колупатися в носі в громадському місці. Не таке мав виховання. Хоча в принципі  міг і поколупатися, бо думка оточуючих була йому до дупи, але не хотів. Він був вище цього. Набагато вище..."
Ромка реготала так, що із сусіднього кабінету прибіг студент-практикант і злякано спитався:
- З вами все нормально?
Романа на хвильку замовкла, обдумуючи питання ( на яке при інших обставинах образилася б і студентика взула би по повній), а тоді зареготала ще дужче і махнула рукою: йди, мовляв.
Студент знизав плечима і рушив до дверей.
- Стій, - зупинила його Ромка, - Скажи, а ти міг би апріорі поколупатися в носі в громадському місці?
- Не міг би, - хвильку подумавши, серйозно відповів студент.
- А чому? - схлипуючи від сміху, спитала Романа.
- Тому що слова "апріорі" і "поколупатися в носі" абсолютно несумісні, - так само серйозно відповів студент і вийшов.
- Логічно, - сказала Ромка і поцілила "Гамофобією" прямісінько в кошик для сміття, - ось там тобі і місце..."

Ноябрю

Последний месяц осени,
Любимый мой ноябрь!
Хоть в слякоти, хоть с проседью -
Ты звёздный мой корабль.

Ты бороздишь уверенно
По странам и годам
И раздаёшь умеренно
От старых ран бальзам.

Кому-то стал ты лекарем,
Лекарство подложив.
Кому-то антисептиком -
Благодари, что жив)

А для меня ты кастовый -
ТЫ в мир меня впустил,
Когда природа-матушка
Претила со всех сил)

Люблю тебя, мой ласковый,
А людям невдомёк.
Не сделал жизнь мне сказкою,
Но ты не одинок)

Люблю тебя без устали,
Без страха, без прикрас,
Как любят люди сладкое,
Посплетничать и джаз)

Люблю тебя - ты ж Скорпион,
Совсем такой, как я -
Неистовый, несдержанный
Кошмарик бытия)

Люблю тебя, нежнейший мой.
Легко, без суеты
Вернули меня к жизни вновь
Осенние цветы.

Люблю тебя, единственный,
Сбываются мечты,
Уж не дождусь я вечера -
Приходишь завтра ТЫ!