Український "Щедрик" підкорив світ

Уже близько століття світ божеволіє від любові до знаменитої української різдвяної пісні. Інтернет-видання Cultprostir склало добірку закордонних варіацій «Щедрика» останніх років.

 «Як відомо, «Щедрик» − адаптація народної пісні, яку створив український композитор-класик Микола Леонтович. Твір був вперше виконаний у 1916 році, сталося це в Києві, і тоді в центрі уваги був хор київського університету. Однак в жовтні 1921 року відбулася прем'єра «Щедрика» в Америці, на концерті в нью-йоркському Карнегі-Холі, і це стало точкою відліку нової історії відомої мелодії», - цитує Cultprostir «УНІАН».

 На різдвяний хіт пісня перетворилася у 1936 році, коли американський композитор і диригент українського походження Пітер Вільховськи написав англійський текст пісні, назвавши його Carol of the Bells.

 До слова, найвідомішу різдвяну пісню «Щедрик» виконали добровольці АТО. Як повідомляє Еспресо.TV, добровольці заспівали щедрівку у рамках різдвяного мистецького проекту Оксани Первової-Рошки "Колядуймо усім світом".

З Різдвом Христовим!

Паутина мыслей - 4

В почте спросили, почему серийная паутина мыслей и зачем вообще пишу чтонипопадя. Всё просто.
Пишу, чтобы выговориться. Долго держала свои мысли в себе, но они там больше не помещаются)
Очень мало читаю вас и почти не комментирую, а вот сама хочу выговориться.
Я знаю, что вы не обидитесь. Я уверена, что вы всё поймете. Потому что это ВЫ.
Я будто раздвоилась: внешняя я живу как обычно, а внутренняя - метаюсь, как раненый зверь в клетке. И это не преувеличение.
В какой-то момент мне даже показалось, что схожу с ума. Не знаю.
Вы не подскажете, как сходят с ума?)))
Потом вспомнила, как вы упоминали чтототам про мои таланты.
Я сама так не думаю, но вам верю, поэтому свою ненормальность решила свалить на талантливость) Это очень удобно: талантливые люди либо сумасшедшие, либо пьющие)
Я слегка талантлива, поэтому не совсем сумасшедшая и не очень пьющая)
А может, поэтому только слегка талантлива?)
В общем, всё взаимосвязано, взаимозавязано, взаимосплетено.
Вот вам, собственно, и паутина)

П.С. Да, чуть не забыла - прелесть чужого блога в том, что его можно просто не читать, если мысли автора кажутся вам еба... эээ... чужими)