08 вересня 2017

С Днем ангела, Наташки!

Если у вас есть Наташка -
Жизнь удалась - пей до дна.
Кофе как крепкого чашку -
Если у вас, если у вас,
Если у вас она есть.
Конечно, есть.

Если у вас есть Наташка -
В оба смотри, не зевай.
Последнюю стянет рубашку -
Если у вас, если у вас,
Если у вас она есть.
Может быть, есть.

Если у вас есть Наташка -
Удачу с собой приведет.
Вытрет слезинки с мордашки.
Если у вас, если у вас,
Если у вас они есть.
Иногда есть.

Оркестр гремит басами,
Трубач выдувает медь.
Думайте сами, решайте сами -

Иметь или не иметь.



У мене є чотири Наташки: три такі чудні, як я, і одна нормальна.
Я щаслива людина!
Йду ставити чайник, бо одна Наташка вже наближається)

07 вересня 2017

І чому сьогодні все таке понуре?

Сьогодні понурий день і понурі люди.

Чи то осінній дощ на них після спеки так вплинув?

Всім все не те і все не так.

Я спостерігаю зі сторони - на мене їх настрій не впливає, бо я мудра жінка і давно вирішила не марнувати дорогоцінні хвилини життя на негатив.

Прийшла одна жінка, молода, а сумна така.

- В чому справа?  - питаю.
- А, нудно, всі дні однакові, - відповідає.

Намагаюсь її розвеселити:
- Ну де ж однакові? Сьогодні четвер, а вчора була середа, сьогодні вітряно, а вчора було тихо, сьогодні ви прийшли до мене, а вчора не приходили...

Мовчки дивиться на мене. Не до жартів.

Після таких ...надцяти відвідувачів голова кругом. Бути психологом в мої обов'язки не входить, а доводиться. На скільки мене хватить?

Ще одна жінка подивилася на мій телевізор (дивитися телевізор в мої обов'язки  входить) і каже:

- Чого в тебе телевізор так погано показує?
- Це не телевізор,  - кажу, - це серіал такий похмурий.
- То нащо дивишся?

А й справді...

... І чому сьогодні все таке понуре?

06 вересня 2017

Початок

Блогу вже 7 (сім!) років, а я вирішила почати все спочатку.

Поміняла "фейс", поставила "чистий" глобус, перейшла на безкоштовний домен, опис блогу змінила - щоденник майже півстолітньої, і хочу, щоб опис цей відповідав змісту написаного.

Осінь - і я народжуюся знову, виповзаю зі свого кокона і повільно, але впевнено перетворююся на метелика. Гарнюсінького)

Буду писати для себе і для світу - хочете читайте, а не хочете - не читайте.

Блог - це мій формат, бо головне для мене - слово.

Отак коротенько, і - пісня під настрій: