Старі листи – чиїсь німі життя,
Навіки закарбовані в папері.
Двозначні викликають почуття ,
Ніби в минуле відкриваєш двері.
Пожовклі, вщент зачитані листки,
Чийсь просто день, а може – таємниця,
Що рясно проступає крізь рядки,
Та з плином часу - в мороку в`язниці.
Так шкода, що не пишемо листи,
Що перейшли на лайки і на смайли.
Що розповіді – це якісь пости,
А все життя розкладене у файли.
Старі листи – чиїсь німі життя,
Що увібрали запах, сльози, дотик
Людей, що відійшли у небуття,
А нам лишили пам`яті наркотик…
