К 1 апреля в нашем местном Доме культуры проходил конкурс "Свекровь и невестка". Суть его заключалась в том, что невестки и свекрови соревновались между собой. Мероприятие веселое и шуточное,  а в завершение невестки и свекрови должны были  как бы объединиться  для общей цели: дальнейшего укрепления своей семьи.
Организаторы  конкурса попросили меня написать концовку к сценарию (я часто пишу  подобные стишки-нескладушки к разным праздникам), и вот что получилось:

Вже до завершення підходить наше свято,

У серці кожного воно залишить слід,

І недаремно посмішок   багато:

Зовсім по-іншому ви глянули на світ.

Давайте вийдемо добрішими із зали,

 З весною разом розпочнем нове життя,

Щоб потім діти вам не дорікали,

Щоб не прийшло запізно каяття.

Свекрухи, не сердіться на невістку,

Коли вареник зварить , як кулак,

Коли не так, як ви , замісить тісто,

Вона ж усе уміння вклала в смак.

І ви, невісточки, свекрух не ображайте,

Бо час пливе рікою, не спинить,

Минуть роки , ви навіть не зоглянетесь, 

А  невістки вже будуть в вас самих.

Порадьтеся, що маєте зробити,

Що є у вас, чого іще нема,

Бо ж не один ще рік вам разом жити,

Не раз ще літом зміниться зима.

То ж станьте солідарними у всьому,

Єднайтеся, свекрухи й невістки,

Будьте разом в великому й малому,

Наче одної квітки пелюстки

Давайте вірити, надіятись, любити,

Життя ж прожить – не поле перейти.

У мирі й спокої бажаємо прожити

І пташку щастя неодмінно віднайти.

 Праздник прошел очень весело и оживленно, конкурсантки были довольны - и невестки, и свекрови . Все мирно разошлись по домам. Строить новую жизнь. Лучшую.